зайчик-побігайчик

[zɑjt͡ʃɪk-pobiɦɑjt͡ʃɪk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Власна назва популярної дитячої книжки української письменниці Наталі Забіли, віршованої казки про пригоди зайченяти, вперше опублікованої у 1936 році; літературний персонаж із цієї книжки.

  2. (переносно) Ласкаве звертання або характеристика рухливої, жвавої, метушливої дитини чи тварини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зайчик-побігайчик, р. зайчика-побігайчика, д. зайчикові-побігайчикові, з. зайчик-побігайчика, о. зайчиком-побігайчиком, м. зайчикові-побігайчикові, к. зайчику-побігайчику

Більше записів