1. Так, що викликає почуття заздрощів; так, що можна позаздрити.
2. У значенні присудкового слова: про відчуття заздрощів у когось (зазвичай у формі безособового речення).
завидно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Я вище вас, мене усюди видно, Не тільки вам, усім завидно, Красуюся, як в огороді мак, — На те ж то я й Будяк! — Василечки зашамотіли І нічогісінько сказати не схотіли, А він базіка знов: — На вас я подивлюсь — І засміюсь; Химерні ви, малі, мене ж усяке знає: Червона голова, ще й медом припахає, Та тільки зась!
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: прислівник () |