Словник Української Мови
Буква
1. Стосунний до гравітації, властивий їй; пов’язаний із всесвітнім тяжінням, взаємним притяганням матеріальних тіл.
2. Створюваний, зумовлений дією сили тяжіння (гравітації).
3. У фізиці: той, що описує або характеризує явища, сили чи закони, пов’язані з гравітацією (наприклад, гравітаційне поле, гравітаційна хвиля).
Приклад 1:
Обертаючись навколо Сонця , кожна з планет відчуває гравітаційний вплив з боку інших своїх сусідів . Внаслідок цього відбуваються відхилення ( інакше збурення) в русі планет від кеплеровських орбіт, які також вивчає небесна механіка .
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”
Приклад 2:
Оскільки планета (чи планети) чинять гравітаційний вплив на свою з о р ю, т о ї ї п р о м е н е в а ш в и д к і с т ь с т а є н е р і в н о м і р н о ю. Х о ч а з м і н и у с п е к т р і д у ж е м а л і, н и н і цього досить , щоб виявити невидимий супутник зорі . Цим методом у 1995 р. була відкрита перша екзопланета (51 Пегаса b) біля зорі головної послідовності.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”