Словник Української Мови
Буква
1. Підкоряти собі силою зброї, захоплювати чужу територію, встановлювати свою владу над народом або країною.
2. Добиватися чогось, здобувати щось ціною зусиль, перемагаючи перешкоди або опір.
3. Викликати до себе прихильність, симпатію, підкоряти собі впливом, обдаруванням, вдачею тощо.
Приклад 1:
Персіянки вміли завойовувати повагу чоловіків і впливати на них. Плутарх залишив таке (щоправда, більше схоже на легенду) свідчення.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”