завойовування

Процес підкорення, захоплення чужої території, країни або народу силою зброї; загарбання.

Дія за значенням дієслова «завойовувати»; отримання, досягнення чогось внаслідок наполегливої праці, боротьби або перемоги у змаганні (наприклад, авторитету, свободи, чемпіонського титулу).

У переносному значенні: викликання симпатії, залучення на свій бік; підкорення (наприклад, завойовування чиїхось симпатій, довіри або серця).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |