Значення
-
Політика, спрямована на захоплення чужих територій, підкорення інших народів і держав силою зброї; агресивна зовнішня політика.
-
Історична діяльність, пов’язана з здійсненням завойовницьких походів, війн; процес завоювання.
-
Перен. Наполегливе прагнення досягти переваги, панування в якійсь галузі діяльності, завоювати авторитет, популярність тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. завойовництво, р. завойовництва, д. завойовництву, з. завойовництво, о. завойовництвом, м. завойовництві, к. завойовництво