завічати

1. (діал.) Урочисто, з особливою увагою та повагою заповідати, передавати комусь щось дуже цінне, важливе або сакральне; давати настанову, завіт.

2. (перен., рідк.) Щосили, наполегливо просити, благати або наказувати, настійливо радити щось зробити.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |