1. Довести до кінця, припинити виконання чогось, закінчити якусь дію, роботу, процес.
2. Надати чомусь цілісності, повноти, остаточного вигляду; остаточно оформити.
3. Стати завершальним етапом, логічним кінцем чогось; закінчитися.
Словник Української Мови
Буква
1. Довести до кінця, припинити виконання чогось, закінчити якусь дію, роботу, процес.
2. Надати чомусь цілісності, повноти, остаточного вигляду; остаточно оформити.
3. Стати завершальним етапом, логічним кінцем чогось; закінчитися.
Приклад 1:
Ваш проект Стуса — це ж колосальна робота, і я Вам бажаю її щасливо завершити. Він, зрештою, мій улюблений поет тієї доби (хоч я все ще волію читати раннього Тичину і Антонича).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Однак, аби завершити з темою наших історичних зв’язків, мушу підкреслити, що й українців чимало привабила до себе bella Італія. Вони вважали, що зможуть тут чогось навчитися, тож пішки переходили через Альпи і лягали спочити в солодкій траві неподалік Больоньїабо Падуї, над берегами вічних рік, у затінку помаранчевих дерев.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”