Словник Української Мови
Буква
1. Абстрактна якість того, що є завершеним, цілісним, доведеним до кінця; стан закінченості.
2. У філософії та логіці — властивість процесу, явища або думки, що має всі необхідні елементи та не потребує нічого зовнішнього для свого існування або розуміння.
3. У мистецтві та літературі — естетична якість твору, що сприймається як органічна цілісність, повнота художнього втілення задуму.
Приклад 1:
Використовуючи на практиці в роботі прийоми монологічного мовлення15, треба виходити з таких характеристик: – безперервність мовлення, для забезпечення чого велике значення має психологічний настрій; – логічність та послідовність мовлення, тобто фрази мають бути пов’язані і змістовно, і структурно; – завершеність змісту висловлювання, що пов’язано з його комунікативною спрямованістю, із завданням мовлення людини, яка висловлюється. 15 Монологічне мовлення – висловлювання однією людиною обсягу понад дві фрази.
— Котляревський Іван, “Енеїда”