Значення
-
Абстрактна якість того, що є завершеним, цілісним, доведеним до кінця; стан закінченості.
-
У філософії та логіці — властивість процесу, явища або думки, що має всі необхідні елементи та не потребує нічого зовнішнього для свого існування або розуміння.
-
У мистецтві та літературі — естетична якість твору, що сприймається як органічна цілісність, повнота художнього втілення задуму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. завершеність, р. завершеності, д. завершеності, з. завершеність, о. завершеністю, м. завершеності, к. завершеносте