затишник

1. Той, хто створює затишок, сприятливі умови для когось або чогось; той, хто захищає, опікає когось.

2. Захисна пристрій або пристосування, що захищає від несприятливих зовнішніх впливів (вітру, холоду тощо).

3. Рідкісне: те саме, що затишок — затишне, укрите місце.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |