Значення
-
Процес переходу речовини з рідкого або в’язкого стану в твердий; результат цього процесу.
-
(перен.) Стан, коли щось стає непохитним, незмінним, жорстким; консервація певних норм, правил або ставлень.
-
(мед.) Утворення ділянки патологічно щільної тканини в організмі (наприклад, в легенях).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. затвердівання, р. затвердівання, д. затвердіванню, з. затвердівання, о. затвердіванням, м. затвердіванні, к. затвердівання