затвердівання

1. Процес переходу речовини з рідкого або в’язкого стану в твердий; результат цього процесу.

2. (перен.) Стан, коли щось стає непохитним, незмінним, жорстким; консервація певних норм, правил або ставлень.

3. (мед.) Утворення ділянки патологічно щільної тканини в організмі (наприклад, в легенях).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |