затужавлення

[zɑtuʒɑʋlɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Затужавлення — стан глибокого смутку, тривоги або душевного страждання; те саме, що зажурення, журба.

  2. Затужавлення — у літературознавстві та фольклористиці: ліричний мотив або художній прийом, що передає почуття туги, ностальгії, сумного роздуму; стан меланхолії, викликаний розлукою, втратою або згадкою про минуле.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. затужавлення, р. затужавлення, д. затужавленню, з. затужавлення, о. затужавленням, м. затужавленні, к. затужавлення

Більше записів