затужавіння

[zɑtuʒɑʋinnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Затужавіння — стан, коли щось (переважно організм або його частина) втрачає пружність, еластичність, м’язову силу, стає млявим, ослабленним; дряхління, в’янення.

  2. Затужавіння — стан занепаду, втрати живості, енергії, інтенсивності (про явища, процеси, діяльність тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. затужавіння, р. затужавіння, д. затужавінню, з. затужавіння, о. затужавінням, м. затужавінні, к. затужавіння

Більше записів