затурбований
[zɑturboʋɑnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який перебуває в стані тривоги, непокою, занепокоєння через якісь обставини, проблеми або невідомість; той, що виявив турботу.
-
Який виражає тривогу, непокій, занепокоєння (про вигляд, погляд, поведінку тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. затурбований, р. затурбованого, д. затурбованому, з. затурбованого, о. затурбованим, м. затурбованім