Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник до слова “затурбований”, що означає стан, коли хтось виявляє тривогу, непокоїться або стурбований чимось, виконуючи дію з відповідним емоційним забарвленням.
2. У мовленні або поведінці — так, що відображає внутрішнє хвилювання, збентеження або занепокоєння.
Приклад 1:
І вона, затурбовано дивлячись кудись у далечінь, скількись разів похитала старечою, сивою головою. Видко було, що саме отепер сказала вона про себе пекучу, щиру правду, а не тоді, як запевнювала сина, буцім їй живеться-ведеться гаразд.
— Тютюнник Григорій, “Вир”