затуплення

[zɑtuplɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “затупити” — процес втрати гостроти, різкості або здатності ефективно діяти.

  2. Стан, коли щось (наприклад, лезо, інструмент, розумова діяльність) стало менш гострим, точним або ефективним; притуплення.

  3. (у техніці, геометрії) Частина поверхні або кромки предмета, спеціально зроблена негострою; невеликий плоский зріз або скос на гострому краї.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. затуплення, р. затуплення, д. затупленню, з. затуплення, о. затупленням, м. затупленні, к. затуплення

Більше записів