Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “затупити” — процес втрати гостроти, різкості або здатності ефективно діяти.
2. Стан, коли щось (наприклад, лезо, інструмент, розумова діяльність) стало менш гострим, точним або ефективним; притуплення.
3. (у техніці, геометрії) Частина поверхні або кромки предмета, спеціально зроблена негострою; невеликий плоский зріз або скос на гострому краї.
Приклад 1:
Стійкість інструменту Т. Стійкість – це період роботи інструмен- ту до затуплення, визначений для різних видів обробки й відповідаю- чий умовам одноінструментальної обробки. При багатоінструменталь- ній обробці період стійкості слід збільшувати, тому що він залежить, насамперед, від кількості одночасно працюючих інструментів, відно- шення часу різання до часу робочого ходу, матеріалу інструменту, а та- кож виду устаткування.
— Тютюнник Григорій, “Вир”