1. Той, кого затримали, заарештували або тимчасово позбавили свободи пересування (про людину).
2. Той, хто чи що зазнає затримки, сповільнення в часі (про процеси, явища, об’єкти).
затримуваний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Але Степан ще часто одвідував його, затримуваний громадськими справами. В маленькій кімнатці КУБУЧу й застав його якось Борис Задорожній, його приятель, з яким він останній час уникав зустрічі.— А, ось де ти зарився!
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: прикметник () |