затримування

1. Дія за значенням дієслова “затримувати” — примусове або навмисне утримання когось або чогось на місці, уповільнення руху, перешкоджання вільному пересуванню або розвитку подій.

2. (у правоохоронній та адміністративній практиці) Обмеження особистої свободи громадянина уповноваженими державними органами (наприклад, поліцією) на певний строк для встановлення особи, складання протоколу або запобігання вчиненню правопорушення.

3. (у техніці, економіці, логістиці) Непередбачена або планована пауза, зволікання, прострочення в процесі, що призводить до порушення графіка, запізнення поставок, випуску продукції тощо.

4. (фізіологія) Призупинення, затримка природних процесів у організмі (наприклад, затримування дихання, затримування сечовиділення).

Приклади вживання

Приклад 1:
Гляньмо, наприклад, на рибу, названу у римлян remora, тобто затримування. Вона, прилипнувши до черева корабля, затримує його найшвидший біг.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |