Словник Української Мови
Буква
1. Покривати водою, заливати якусь територію або простір, часто внаслідок підняття рівня води, прориву дамби, тривалих дощів тощо.
2. Наповнювати водою, рідиною або сипучим матеріалом (наприклад, піском) порожнину, ємність, приміщення, щоб щось заховати, знищити або перекрити шлях.
3. У техніці: подавати паливо (наприклад, мазут) у топку котла або камеру згоряння двигуна.
Приклад 1:
— гохнуло щось в грудях у козаків, і все військо, мов підрубане, стало в Дністрі ураз осідати, маліти та нижчати, вгрузати у дно, похлинатися хвилями, ніби Дністер прибув зненацька водою й почав затоплювати його разом з кіньми. Наливайкові впало в очі, як у його козаків стали в’ялитись раптом і шиї, і голови, і як спопелястів під ними живий перед цим ще сливовий Дністер.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”