Словник Української Мови
Буква
1. Задум, намір, ідея щодо здійснення чого-небудь, часто оригінальна, смілива або пов’язана з розвагою, жартом.
2. Початок, зародження якої-небудь справи, дії; ініціатива.
3. Розважальна вистава, гра, жарт або маскарад, організовані для розваги компанії.
Приклад 1:
Я викотила назовні свого ровера марки «Duerkopp Diana», розуміючи, що їхати на ньому в ці багна — затія ризикована. Але, зрештою, ризиковано взагалі виїздити з дому в цю пору, сподіваючись не намокнути як хлющ, не загрузнути в болоті, не впасти, не виявитись змитим до однієї з Бистриць.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Приклад 2:
Розчарування запало між нами, вся ця затія раптом утратила будь-який сенс, адже яка користь із мене, якщо в мене немає бутсаків. Не вийду ж я грати в берцях.
— Тютюнник Григорій, “Вир”