1. (розм.) Нав’язатися, пристати до когось, настирливо втрутитися в чужу справу чи компанію.
2. (перен., розм.) З’явитися, виникнути (про думку, настрій тощо).
затісуватися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Досить того, що бояри якось не мали охоти затісуватися в той закуток. Але і се щастя не було вічне.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”
Частина мови: дієслово () |