1. Який перебуває у затемненні, затьмарений, закритий від світла (переважно про небесні тіла).
2. Який став темнішим, менш яскравим; затемнілий.
3. Переносно: позбавлений колишньої слави, значення; затьмарений.
затемнений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Усміх на її устах, що появлявся лиш рідко, був немов навіки затемнений смутком. На питання Ганнусі про її рід, оповіла, що її батько був дирек – тором при однім великім банку і, стративши маєток, помер на – глою смертю, а її живе при своїм браті, старім кавалері, прикована від кількох років прикрою недугою до крісла.
— Невідомий автор, “038 Kobilianska Olga Valse Melancolique Klasika Ukrayinskoyi Lit”
Частина мови: прикметник () |