Словник Української Мови
Буква
1. Надати чомусь світла, освітити, зробити видимим за допомогою джерела світла.
2. Увімкнути, запалити джерело світла (лампу, ліхтар, свічку тощо).
3. Перен., розм. Привернути увагу до когось або чогось, зробити помітним, популярним (наприклад, в медіа).
4. Перен., жарг. Допустити помилку, промах, невдалу дію; розкрити себе або інших.
5. У фотографії: піддати світлочутливий матеріал (плівку, фотопапір) дії світла для отримання зображення.
Приклад 1:
Незабаром мали прийти Шмідти — треба було б заздалегідь засвітити в себе лампу, розкласти на столі папір і відповідні готові вже рукописи та й, начебто пильно працюючи, діждатися за своїм столом, аж доки вони ввійдуть до його покою та побачать, що він сидить, обтяжений працею, та побажають йому «добраніч», та й покинуть його. Однак цим разом втомленому професорові була неохота й лінь зробити це; він лежав та й незчувся, як надійшли Шмідти.
— Тютюнник Григорій, “Вир”