1. Надавати офіційного підтвердження, посвідчення чогось, засвідчувати певний факт, дію або правовий стан документально або свідченням.
2. Свідчити, підтверджувати щось, бути доказом, ознакою певної якості, стану або явища.
3. У мовознавстві: демонструвати, виявляти наявність певної мовної форми, властивості або закономірності.