Значення
-
Надавати офіційного підтвердження, посвідчення чогось, засвідчувати певний факт, дію або правовий стан документально або свідченням.
-
Свідчити, підтверджувати щось, бути доказом, ознакою певної якості, стану або явища.
-
У мовознавстві: демонструвати, виявляти наявність певної мовної форми, властивості або закономірності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я засвідчую, ти засвідчуєш, він засвідчує, ми засвідчуємо, ви засвідчуєте, вони засвідчують