засвідчуваний
[zɑsʋidt͡ʃuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який може бути засвідчений, підтверджений офіційним документом або свідченням; такий, що підлягає засвідченню.
-
У палатальній граматиці: такий, що належить до категорії засвідченості, тобто вказує на достовірність, підтвердженість дії з точки зору мовця.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. засвідчуваний, р. засвідчуваного, д. засвідчуваному, з. засвідчуваного, о. засвідчуваним, м. засвідчуванім