засвідчений
[zɑsʋidt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Такий, що офіційно підтверджений, засвідчений відповідним документом або уповноваженою особою; завірений.
-
(У палеографії, про рукопис) Такий, що має офіційне свідчення (засвідку) про час і місце створення, автентичність тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. засвідчений, р. засвідченого, д. засвідченому, з. засвідченого, о. засвідченим, м. засвідченім