1. Такий, що офіційно підтверджений, засвідчений відповідним документом або уповноваженою особою; завірений.
2. (У палеографії, про рукопис) Такий, що має офіційне свідчення (засвідку) про час і місце створення, автентичність тощо.
засвідчений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вони можуть бути 336 зарядженими, наприклад: H2PO4 – ↔ H+ + HPO4 2– HPO4 2– + H+ ↔ H3PO4 та нейтральними: H2O ↔ H+ + OH– H2O + H+ ↔ H3O+ Кислоти та основи існують тільки як супряжені пари: кислота ↔ основа + протон Кислотно-основний процес супряжених кислот і основ може бути засвідчений загальною схемою: AH + B ↔ BH+ + A–, де АН, BH+ – кислоти B, A– – основи. Протон не існує у розчині у вільному вигляді, у воді він утворює катіон гідроксонію H3O+.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”
Частина мови: прикметник () |