Словник Української Мови
Буква
1. Який піддавався сушінню для довготривалого зберігання або використання; висушений.
2. Який має посушливий, сухий клімат; знесилений від спеки та відсутності вологи (про місцевість, рослинність).
3. Перен. Позбавлений життєвої сили, емоційно виснажений; сухий та невиразний.
Приклад 1:
249 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ обгорткового паперу з текстом головної крішнаїтської молит ви, записаним на урду, а також у латинській транслітерації; засушений лавровий листок, що розсипався від дотику. e) Означена знахідка, як я вже наголошувала, не справила на Респондента позитивного враження, він лише повторював, що лишився майже без грошей, що хотів, ні, мріяв увесь день тратити їх на мене, що тепер він (закреслено) Станіслав не зможе купити мені навіть келих доброго білого вина, не те що шампанського.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Уже нащо Золотом облиті Блюдолизи; аж ось і сам, Високий, сердитий, Виступає[225]; обок його Цариця-небога, Мов опеньок засушений, Тонка, довгонога, Та ще, на лихо, сердешне Хита головою[226]. Так оце-то та богиня!
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”