Словник Української Мови
Буква
Тривала посуха, відсутність опадів, що призводить до висушування ґрунту, виснаження води у водоймах та загибелі рослинності.
Період аномальної посухи, що характеризується значним недородом сільськогосподарських культур через брак вологи.
Перен. Відсутність, брак чого-небудь, що є життєво необхідним; безпліддя.
Приклад 1:
В цьому не було нічого дивного, адже для єгипетського хлібороба головною загрозою були не розгул водяної стихії, а літня засуха, гарячі вітри пустині. Найдавнішим солярним культом у країні був Ра, центральне святилище якого знаходилося у Геліополі.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
до н. е., за останнього царя III династії Ура — Іббі-Суена, із сирійського степу в Месопотамію забрели зі своїми вівцями пастушачі племена семітів-амо- реїв (аморитів), яких погнала в мандри засуха. Вони зручно розташувалися на родючих месопотамських землях, але, не маючи ні бажання, ані вміння управлятися зі складним дворовим господарством, швидко зруйнували його.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”