Значення
-
Який має властивість застигати, тверднути; що легко або швидко переходить у твердий стан (про речовини).
-
Який застиг, затвердів; що перебуває в застиглому стані.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. застигливий, р. застигливого, д. застигливому, з. застигливого, о. застигливим, м. застигливім, к. застигливий