застигаючий
[zɑstɪɦɑjut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Той, що перебуває в процесі застигання, перетворення з рідкого стану в твердий.
-
(Перен.) Той, що стає нерухомим, завмирає, припиняє рух або розвиток.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. застигаючий, р. застигаючого, д. застигаючому, з. застигаючого, о. застигаючим, м. застигаючім