Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується застілля, бенкету, трапези або відбувається під час них.
2. Який подається, споживається або використовується під час застілля (про їжу, напої, посуд тощо).
3. Який призначений для розваг під час застілля (про пісні, розмови, тости тощо).
Приклад 1:
Застільний етикет у давніх іранців був простий, щоб не сказати — грубуватий. Страву брали прямо руками.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”