Значення
-
Особа чи організація, яка на законних підставах (на підставі договору, рішення суду тощо) отримала та утримує у себе заставу (заставне майно) для забезпечення виконання зобов’язання, переважно позики.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заставоутримувач, р. заставоутримувача, д. заставоутримувачеві, з. заставоутримувача, о. заставоутримувачем, м. заставоутримувачеві, к. заставоутримувачу