1. Особа, яка бере на себе зобов’язання відповідати за когось або щось, поручитель; той, хто дає заставу або поруку.
2. (заст.) Той, хто захищає, обороняє когось, заступник, захисник.
3. (іст.) Посадовець у Київській Русі та Великому князівстві Литовському, який керував заставом (адміністративно-територіальною одиницею) або укріпленням (замком).