заставляння

[zɑstɑʋljɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “заставляти” — примушування когось до чогось, зобов’язання виконувати певні дії.

  2. (юрид.) Передача майна (рухомого або нерухомого) у заставу як забезпечення виконання зобов’язання, зокрема позики.

  3. (заст.) Загороджування, перекриття чогось, створення застави на шляху.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

р. заставляння, д. заставлянню, з. заставляння, о. заставлянням, м. заставлянні, к. заставляння

Більше записів