заставляння

1. Дія за значенням дієслова “заставляти” — примушування когось до чогось, зобов’язання виконувати певні дії.

2. (юрид.) Передача майна (рухомого або нерухомого) у заставу як забезпечення виконання зобов’язання, зокрема позики.

3. (заст.) Загороджування, перекриття чогось, створення застави на шляху.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |