застава

1. Військовий підрозділ або охорона, що розміщується на певній ділянці або в населеному пункті для виконання сторожових, оборонних або контрольно-пропускних завдань.

2. Територія, населений пункт або укріплений пункт, де постійно розташований такий підрозділ.

3. У феодальному праві — земельне володіння, надане лицарю (шляхтичу) за умови несення військової служби; лен.

4. Те саме, що заклад (майно або цінні папери, що передаються кредитору як гарантія виконання зобов’язання).

5. Перен. Посвідчення, доказ, ознака чого-небудь; завдаття.

6. Застаріле назва прапора, бойового стяга, знамені.

Приклади вживання

Приклад 1:
Десь далеко були огні города і наша застава. А ми стоїмо в порожньому й тривожному полі, самотньо й страшно гудуть провода, і навколо нікого, нікого.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |