Словник Української Мови
Буква
1. Заступити когось, зайняти чиєсь місце, виконувати чиїсь обов’язки замість нього.
2. (У прямому значенні) Стати, розташуватися попереду когось або чогось, закривши собою; заступити шлях.
3. (Застаріле) Покласти, поставити щось як заставу, забезпечення боргу.
Приклад 1:
А тим часом бюра були опечатані, приходів з нікуди, так, що Сі- рецький мусів застановити внутрішні роботи в прекрасній віллі-па- латці, яку собі поставив у Чернівцях на більш як морґовій парцелі. То був січень 1914 р.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”