застановляти

1. Займати чиєсь місце, виконувати чиїсь обов’язки замість когось; бути заступником, представником.

2. (У логіці та лінгвістиці) Виступати замість іншого поняття, слова чи предмета; бути субститутом, замінником.

3. (Застаріле) Становити заслон, перешкоду; заступати шлях.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |