1. Який перебуває у стані застою, бездіяльності; застійний.
2. Який припинив рух, розвиток або функціонування; зупинений, заклинений.
3. У лінгвістиці: такий, що стосується застави (наприклад, про голосний звук, що розвинувся з приголосного).
Словник Української Мови
Буква
1. Який перебуває у стані застою, бездіяльності; застійний.
2. Який припинив рух, розвиток або функціонування; зупинений, заклинений.
3. У лінгвістиці: такий, що стосується застави (наприклад, про голосний звук, що розвинувся з приголосного).
Відсутні