1. Традиційний український жіночий головний убір у вигляді невисокої овальної шапочки, часто з кольоровою стрічкою, який носили дівчата та молодиці, інколи як частина складного вінка.
2. Частина старовинного дівочого вінка, що прикривала потилицю, зазвичай виготовлена з кольорового оксамиту, шовку або парчі та прикрашена бісером, стрічками або квітами.