заспинник

[zɑspɪnnɪk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Традиційний український жіночий головний убір у вигляді невисокої овальної шапочки, часто з кольоровою стрічкою, який носили дівчата та молодиці, інколи як частина складного вінка.

  2. Частина старовинного дівочого вінка, що прикривала потилицю, зазвичай виготовлена з кольорового оксамиту, шовку або парчі та прикрашена бісером, стрічками або квітами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заспинник, р. заспинника, д. заспинникові, з. заспинник, о. заспинником, м. заспинникові, к. заспиннику

Більше записів