1. Почати спішити, поквапитися, прискорити свої дії або рух.
2. (у діалектах) Запізнитися, не встигнути кудись через поспіх або іншу причину.
Словник Української Мови
Буква
1. Почати спішити, поквапитися, прискорити свої дії або рух.
2. (у діалектах) Запізнитися, не встигнути кудись через поспіх або іншу причину.
Приклад 1:
З а в в и х н у т и — заспішити. З а в о д и н и — перша частина весілля, під час якої танцює молодь («чого стоїте, як на заводинах»).
— Зеров Микола, “Камена”