Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “заснувати”; створення, закладання чогось нового (організації, установи, міста, підприємства тощо).
2. (у філософії, теорії пізнання) Фундаментальний принцип, постулат, який лежить в основі якоїсь теорії, вчення або системи знань.
3. (застаріле) Підстава, обґрунтування, аргумент для чогось.
Приклад 1:
Отже, на першочергову увагу заслуговують спостереження, що відносились до місця фірми в галузі та секторі, року заснування фірми та даних про персонал фірми, які трактувалися, як критерій величини фірми. Підприємства, що були охоплені дослідженнями, відносились до галузей промисловості та будівництва 345 (35.4%), торгівлі (29.2%),транспорту(6%), сільського господарства (9.2%) та харчової промисловості (20.2%).
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
ґще кто nбрящется у3тре, на рецэ, богат и3ли a 42 b Жиленко І. В. Заснування Десятинної церкви у Києві. Ілюстрація до Радзивілівського літопису.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Приклад 3:
и3 a 44 b Жиленко І. В. Заснування Білгорода. Ілюстрація до Радзивілівського літопису.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”