засновуватися

1. Мати щось за основу, грунтуватися на чомусь, виходити з певних принципів, фактів або припущень.

2. Бути заснованим, створеним, закладеним кимсь або внаслідок певних дій; починати своє існування.

3. (у пасивному стані) Спиратися на щось, мати опору в чомусь (про фізичні об’єкти).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |