1. (про людину) Який має заскалість, завзятий, упертий, непохитний у своїх переконаннях або почуттях; закостенілий.
2. (перен., розм.) Який став звичним, постійним, закоренілим (про явище, стан тощо).
заскалений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |