Словник Української Мови
Буква
1. Зайняти місце для засідання, роботи або навчання, зазвичай на тривалий час; сісти десь із певною метою.
2. Заглибитися в якусь справу, почати щось робити старанно та наполегливо, часто надовго залишаючись на одному місці.
3. Про птахів або комах: сісти, розташуватися десь, часто у великій кількості або на тривалий час.
4. Заст. Засісти, застрягнути (наприклад, про транспортний засіб).
Приклад 1:
Тільки ж на чистім повітрі, серед ходіння по шляху, в голову йому знов лізли всякі спогади — і через те він поспішав повернутися додому, щоб знов засісти за вчену книжкову працю, яка ставала для нього найліпшою розвагою, особливо коли йому щастило розв’язати якусь мудру задачу. Ще перші два дні Лаговський чувся настільки знесиленим, що мусив кожні півгодини кидати книжки та йти в постелю через надоїдливе, настирливе крутіння в голові; через той закрут у голові він іноді думав був навіть, що наближається смерть; іноді бувало й так, що, падаючи з-за столу в фотелю, він тратив і притомність і зоставався годину-дві якийсь омлілий, в якомусь тумані.
— Тютюнник Григорій, “Вир”