засідателька

1. Жінка, яка бере участь у засіданні певного органу, комісії або установи як її постійний член або представник.

2. (заст.) Жінка, яка присутня на засіданні, слухачка або гостя.

3. (істор.) У судових установах дореволюційної Російської імперії — нештатна помічниця судді, обирається для участі в розгляді цивільних справ; почесна суддя.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |