засічка

1. Невеликий виріз, зарубка або позначка, зроблена на чомусь гострим предметом для позначення, лічби чи орієнтиру.

2. У поліграфії та типографіці: коротка риска на кінці основного штриха літери, що є елементом шрифтового дизайну (наприклад, у шрифтах з засічками, як Times New Roman).

3. У військовій справі: невелика траншея або стрілецький окоп, що є елементом польового укріплення.

4. У техніці: дрібна боріздка або виступ на деталі для фіксації, запобігання прокручуванню тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |