засічений

[zɑsit͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Про тварин, переважно про собак) Який має на вухах, хвості або інших частинах тіла спеціальні позначки у вигляді засічок (нарізок), що робляться для візуального розрізнення.

  2. (Рідко, про дерева) Таке, на якому зроблено засічки (зарубки) з певною метою, наприклад, для позначення межі, віку тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. засічений, р. засіченого, д. засіченому, з. засіченого, о. засіченим, м. засіченім

Більше записів