Значення
-
Жінка або дівчина, яку силою захопили або утримують проти її волі, щоб примусити когось іншого (родичів, владу, організацію) виконати певні вимоги або умови.
-
У переносному значенні: жінка або дівчина, яка через обставини, залежність чи прив’язаність позбавлена свободи дій і вимушена підкорятися чиєйсь волі.
-
Застаріле: наречена, дівчина, яка дала слово (заручини) вийти заміж; та, хто перебуває в стані заручин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заручниця, р. заручниці, д. заручниці, з. заручницю, о. заручницею, м. заручниці, к. заручнице