заручений

[zɑrut͡ʃɛnɪj] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Який перебуває в стані заручин, тобто має намір одружитися після офіційної домовленості та обміну символами (наприклад, кільцями).

  2. Який пов’язаний із заручинами, стосується їх або призначений для них.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заручений, р. зарученого, д. зарученому, з. зарученого, о. зарученим, м. зарученім, к. заручений

Більше записів