заручений

1. Який перебуває в стані заручин, тобто має намір одружитися після офіційної домовленості та обміну символами (наприклад, кільцями).

2. Який пов’язаний із заручинами, стосується їх або призначений для них.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |