Заремба — українське прізвище польського походження (пол. Zaręba).
Заремба — поширений топонім у Польщі (наприклад, села Заремби-Косьцельні, Заремби-Кути), що походить від того ж прізвища.
заремба
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Замойський називав навіть імена їхніх призвідців: Голий, Панчоха, Танський, Заремба, Федір Полоус, Поплавський, Мітла, князь Олександр Вороницький, Олександр Гуменецький, Олександр Гулевич, овруцький сотник Олександр Слуцький, Андрій Ганський, Матюша, Ростопча… «Та все це дрібнота, — думав Жолкевський. — Головне — Наливайко».
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Приклад 2:
Заремба То, що Збараж — не Суботів! Пробощ О illustrissimi!
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”
Приклад 3:
Ржевуський А пан придбав його… Ясінський З цебер… Заремба Тим бардзєй! Пробощ Salutio ex coelol[12] Заремба Треба нам На час хоч замиритись.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”
Частина мови: t.d. () |